Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень

Читайте также:
  1. I. Загальні положення
  2. XVII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
  3. Алгебраїчні критерії стійкості
  4. Аналіз власного досвіду виконання подібних завдань при вивченні навчальних дисциплін та проходження практик.
  5. Будова, загальні властивості та значення аналізаторів.
  6. Вимоги до оцінювання
  7. Дайте визначення політичного режиму та вкажіть його сутність ознаки та критерії типології
  8. Деталізовані критерії оцінки курсової роботи
  9. Документація соціального педагога навчальних закладів.
  10. Загальні вимоги

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є такі: контролююча, яка передбачає встановлення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), дає змогу вчителю своєчасно планувати й коригувати роботу й методику вивчення наступного матеріалу; навчальна, яка передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє удосконаленню підготовки учня, групи чи класу; діагностична, яка є основою діагностичного підходу в діяльності вчителя і допомагає йому встановлювати причини труднощів, з якими стикається учень у процесі навчання, виявляти прогалини у його знаннях та вміннях; виховну що виявляється не тільки у меті і змісті завдань, а й у методиці їх реалізації вчителем, у наступному коментуванні й оцінюванні робіт.

Важливу функцію при здійсненні оцінювання відіграють його критерії. Залежно від ступеня оволодіння навчальним матеріалом розрізняють чотири рівні його засвоєння та вміння оперувати ним: початковий; середній; достатній; високий.

Рівні компетенції та критерії їх оцінювання: Початковий: 1бал - Учень володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів, що позначаються учнем окремими словами чи реченнями. 2 бали - Учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими реченнями. Виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні Середній: 3 бали - Учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становить незначну частину навчального матеріалу. 4 бали - Учень володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на репродуктивному рівні. 5 балів- Учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний за допомогою вчителя логічно відтворити значну його частину. 6 білів - Учень може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, за допомогою вчителя може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, виправляти допущені помилки. Достатній: 7 балів - Учень здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, частково контролювати власні навчальні дії, наводити окремі власні приклади на підтвердження певних суджень. 8 балів - Учень вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом учителя, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок під керівництвом вчителя. 9 балів - Учень вільно (самостійно) володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує його на практиці; вільно розв'язує задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу. Високий: 10 балів - Учень виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених учителем. 11 балів - Учень вільно висловлює власні думки і відчуття, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них; без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує отримані допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує отримані відомості. Використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях.

51) Принцип виховання — це основа, вихідне положення, яке ста­новить фундамент змісту, форм, методів, засобів і прийомів ви­ховання. Принципи зумовлюються метою виховання: 1. Принцип народності передбачає єдність загальнолюдсь­ких і національних цінностей; оволодіння духовними багатствами свого народу: мовою, традиціями, звичаями, національно-етнічною культурою; шанобливе ставлення до національних надбань тих народів, які мешкають в Україні. 2. Принцип демократичності потребує подолання автори­тарного стилю виховання; забезпечення співробітництва вихова­телів і вихованців; врахування думки колективу й кожної особи­стості; 3. Принцип природовідповідності спрямований на врахуван­ня багатогранної природи людини, особливостей її анатомо-фізіологічного і психічного розвитку. 4. Принцип гуманізації передбачає створення оптимальних умов для інтелектуального і соціального розвитку кожного ви­хованця; виявлення глибокої поваги до людини; визнання при­родного права кожної особистості на свободу, на соціальний за­хист, на розвиток здібностей і вияв індивідуальності, виховання у молоді почуттів гуманізму, милосердя, доб­рочинності. 5. Принцип неперервності випливає з того, що виховання є багатогранним і багатофакторним процесом, який не обмежуєть­ся ні часовими, ні віковими рамками; виховання здійснюється з часу народження і триває впродовж усього життя; соціальне і природне середовище, діяльність особистості так чи інакше впли­вають на формування певних якостей. 6. Принцип індивідуалізації та диференціації: врахування у навчально-виховному процесі індивідуальних особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку особистості; засто­сування засобів впливу на особистість з урахуванням її індивіду­альних фізичних і соціально-психічних властивостей. 7. Принцип єдності виховання і життєдіяльності: процес виховання — не відокремлена сфера діяльності уособлених лю­дей, він є цілісною системою організації життєдіяльності дітей і дорослих у сім´ї, школі, на виробництві, в соціально-природно­му середовищі; кожен компонент такої діяльності певним чином впливає на формування тих чи тих якостей особистості. 8.Принцип етнізації передбачає наповнення виховання на­ціональним змістом, спрямованим на формування національної свідомості і національної гідності; створення умов для дітей усіх національностей, що є громадянами України, навчатися рідною мовою, вивчати традиції, звичаї, обряди свого народу; його культури, ви­ховувати в молоді почуття соціальної відповідальності за збере­ження, примноження і продовження етнічної культури. 9. Принцип послідовності і систематичності вимагає забезпечувати певний вплив на особистість дитини з урахуванням її вікових можливостей і розвитку, поступово розширювати сис­тему вимог до діяльності;

Організовуючи виховний процес у вищих навчальних закла­дах, педагоги мають вдумливо, творчо і конструктивно підходи­ти до реалізації принципів виховання. Це стосується як змісту, так і форм, засобів, методів виховної діяльності.

48)) Особливості контролю і оцінювання знань та вмінь учнів у процесі проектно-технологічної діяльності.Перевірка знань, умінь і навичок завершується оцінкою. На заняттях у майстернях застосовується п’ятибальна система оцін­ки, як і на уроках з інших навчальних предметів. Оцінку слід виставляти не за роботу, виконану протягом уроку, а за окремі етапи трудового процесу, закінчені з точки зору тех­нології. Таким етапом може бути операція (розмічання, сверд­ління та ін.), а в деяких випадках і перехід (обпилювання однієї поверхні драчовим напилком). Отже, на одних уроках робота уч­нів може зовсім не оцінюватися, а на інших уроках може бути виставлено кілька оцінок. Виконання окремих операцій оцінювати особливо доцільно в період засвоєння їх. Тоді загальна оцінка за виріб складати­меться з оцінок за окремі операції. Коли виконуються комплек­сні роботи, що включають операції, з якими учні вже обізнані, оцінку можна виставляти відразу за готовий виріб. Оцінка повинна бути мотивованою. Цієї вимоги дуже важливо додержуватися протягом усього періоду навчання і особливо в V—VI класах, коли учні не вміють ще самостійно оцінювати свою практичну роботу і тому про свої успіхи судять тільки з вис­новків учителя. Мотивування оцінки вчителя, яке полягає в ана­лізі роботи учнів, дає їм можливість зрозуміти свої помилки, усвідомити вимоги до діяльності їх у майстернях. Внаслідок цього учні поступово привчаються самі оцінювати свою роботу. Досвід показує, що в VII класі учні вже можуть самостійно оці­нювати свою роботу на підставі технічних вимог до трудового завдання, сформульованих учителем. Значення цієї обставини важко переоцінити, якщо врахувати, що вміння оцінювати свою діяльність є важливою якістю, яка потрібна кожному, хто бере участь у сучасному суспільному виробництві. Оцінка повинна бути об’єктивною. У зв’язку з цією вимогою слід підкреслити, що на оцінку не повинна впливати дисципліна учнів. Проте порушення дисципліни дуже часто призводить до зниження якості роботи. У такому разі, знижуючи оцінку, треба пояснити причину помилки. Очевидно, така оцінка роботи сприя­тиме зміцненню свідомої дисципліни. Об’єктивність оцінки грун­тується на тому, що вона включає кількісні і якісні показники (точність, кількість виробів), які дають можливість порівнювати результати праці окремих учнів.

 

49) Суть процесу технологічного виховання, його завдання.

Важливе місце в системі заходів, спрямованих на підвищен­ня ролі робітничих професій, повинно займати трудове вихован­ня. Воно відбувається безперервно: в сім’ї, у процесі навчання, під час перегляду кінофільму та ін., бо все життя насичене пра­цею і на кожному кроці дітям доводиться спостерігати ставлен­ня людини до праці.

 

Навчання повинно бути виховуючим. Для трудового виховання найкращі умови ство­рюються в процесі трудового навчання. Трудове виховання про­водиться тут у процесі безпосереднього залучення учнів до суспільно корисної, а на заключному етапі — до продуктивної праці. У процесі трудового навчання діти спілкуються з робіт­никами, допомагають їм виконувати державні завдання.

Центральним завданням трудового виховання є виховання позитивного ставлення до праці, яке забезпечується певними рисами характеру, що піддаються формуванню в процесі навчан­ня, зокрема в процесі трудового навчання. До таких рис харак­теру належать почуття колективізму, відповідальності за дору­чену справу, критичної самооцінки, свідомої дисципліни та ін. Ці та деякі інші риси характеру потрібні учням так само, як фахові знання і вміння.

Виробничий та технологічний процеси зв’язують між собою сотні і тисячі учасників виробництва. І хоч якою малою не була б участь кожного з них у загальному обсязі роботи, проте від неї залежить успіх усього колективу. У таких умовах почут­тя колективізму повинно стати невід’ємною якістю кожного, хто бере участь у суспільному виробництві.

 




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | <== 17 ==> | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав