Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Види відповідальності

1. Залежно від структури правопорушень та розподілу між ними відповідальності виділяють часткову, солідарну та субсидіарну відповідальність.

Часткова відповідальність застосовується за порушення зобов¢язання кількома суб¢єктами.

Відповідно до ст.196 ГКУ у разі якщо в господарському зобов’язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов’язаних суб’єктів, кожний з управнених суб’єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов’язаних суб’єктів повинен виконати зобов’язання відповідно до частки цього суб’єкта, визначеної зобов’язанням.

Солідарна відповідальність застосовується у випадках, передбачених законом або договором у разі, коли на стороні боржника є кілька суб¢єктів господарювання і кредитор має право вибору вимагати сплату штрафних санкцій або відшкодування збитків як до будь-якого боржника, так і до всіх разом.

При солідарному виконанні господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Субсидіарна (додаткова) відповідальність являє собою відповідальність третьої особи за боржника, яка встановлюється законом або договором у разі невиконання боржником свого зобов¢язання (відповідальність гаранта за кредитом).

2. Відповідно до об¢єму відповідальності правопорушника виділяють повну, обмежену та підвищену.

Повна відповідальність представляє відшкодування контрагенту або державі збитків.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам, — зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (ст.226 ГКУ).

Обмежена відповідальність – це вилучення із принципу повного відшкодування збитків. Така відповідальність, як правило, передбачається нормами права, що визначають обмежений розмір відповідальності, встановлюється максимальний розмір збитків, що підлягають стягненню або в нормах права міститься припис не стягувати з боржника конкретні види збитків.

Підвищена відповідальність може застосовуватися за порушення правил здійснення господарської діяльності суб¢єктами господарювання. Так, відповідно до Закону України “Про економічну конкуренцію” шкода, заподіяна порушником законодавства про захист економічної конкуренції, у встановлених випадках відшкодовується особою, яка здійснила порушення, в подвійному розмірі спричиненої шкоди.

В літературі в якості самостійного виду виділяють регресну відповідальність, яка застосовується, коли до одного суб¢єкта господарювання застосовувалась відповідальність замість іншого в результаті допущення останнім порушення свого обов¢язку.

Нарешті, слід виділити в сфері господарювання змішанну відповідальність, яка застосовується у разі порушення господарського зобов¢язання кредитором і боржником.