Читайте также:
|
МОП була утворена в 1919 р. як автономна організація вскладі Ліги Націй; з 1946 р. стала спеціалізованим закладомООН. До неї входять 170 країн-членів, у тому числі Україна.Штаб-квартира знаходиться в Женеві. Особливістю МОП,яка відрізняє її від інших міжнародних організацій, є те, щопредставництво кожної країни-члена складається з трьохсоціальних верств: урядовців, підприємців, трудівників.
Головна мета МОП - сприяти встановленню соціальноїсправедливості в сфері праці, захищати інтереси трудящих напідставі соціального партнерства, поліпшувати умови праці.
Після Другої світової війни основні цілі й принципи МОПзнайшли підтвердження й розширення у Філадельфійськійдекларації, в якій наголос робився на широку співпрацю зкраїнами, що розвиваються.
У 1946 р. МОП стала першим спеціалізованим закладом усистемі ООН. У 1969 р. у зв'язку з 50-ю річницею МОП їй бу-ло присуджено Нобелівську премію миру.
МОП має чотири головні стратегічні цілі:
розвиток та реалізація норм і принципів у сфері праці;
створення ширших можливостей для жінок і чоловіківщодо забезпечення достойної зайнятості;
розширення охоплення й підвищення ефективностісоціального захисту для всіх;
зміцнення тристоронньої структури й підтримкасоціального діалогу.
Функції: нормативна діяльність; технічнеспівробітництво; підготовка досліджень і публікацій.
Нормативна діяльність полягає в розробленні міжнарод-них Конвенцій і рекомендацій з регулювання умов праці, зай-нятості, прибутків, соціального забезпечення й основних правлюдини та управління працею. Розроблення нормативів є го-ловним напрямом діяльності МОП. Держава-член зобов'язанарегулярно надсилати до Організації звіти про виконання їїКонвенцій, а також інформацію про відповідність національ-ного законодавства нормативам МОП. Серед конвенцій важ-ливе місце посідають питання заробітної плати, тривалості ро-бочого дня, соціального страхування, відпусток, що оплачу-ються, служби найму робочої сили, робітничої інспекції. Кон-венції й рекомендації МОП складають "Міжнародний трудо-вий кодекс", що є основою регулювання трудових відносин українах-членах.
Конвенції й рекомендації МОП - акти міжнародно-право-вого регулювання праці. Вони не є міжнародними договорамий не потребують ратифікації. Конвенції й рекомендації явля-ють собою звернення до держав з побажанням включитивідповідні норми до національного законодавства.
Конвенції й рекомендації МОП охоплюють практично всіпитання у сфері праці. До них належать деякі основні правалюдини, зокрема свобода об'єднання, право на створення ор-ганізації, трудові відносини, політика в галузі зайнятості, умо-ви праці, соціальне забезпечення, техніка безпеки й охоронипраці, зайнятість і права мігрантів.
Положення мігрантів взагалі є однією з центральних про-блем, що знаходиться в сфері уваги МОП. Ще на першій сесіїГенеральної конференції МОП у 1919 р. була прийнята реко-мендація "Про взаємність у сфері відносин до трудящих-іно-земців". Права мігрантів забезпечуються Конвенцією №97"Про трудящих-мігрантів". Згідно з цим документом, країни-члени МОП зобов'язуються діяти без дискримінації заознакою національності, раси, релігії або статі і надавати неменш сприятливі, ніж для власних громадян, умови в за-робітній платі, тривалості робочого часу, соціальній забезпече-ності. Мігранти мають бути забезпечені житлом, мають правобрати участь у колективних договорах. Послуги, що роблятьсямігрантам державними службами працевлаштування, нада-ються безкоштовно.
У Конвенції №43 (прийнята в 1975) наголошується, щокраїни-члени МОП зобов'язані розробляти й здійснюватинаціональну політику, спрямовану на сприяння й гарантіюрівності можливостей у відношенні праці і зайнятості,соціального забезпечення для осіб, що перебувають на закон-них підставах, як мігрантам, так і членам їхніх родин.
Технічне співробітництво полягає в розробленні й втілен-ні в життя проектів з різних аспектів трудових відносин українах-членах. Найактуальнішими темами проектів є: підго-товка кадрів; зайнятість і розвиток; планування робочої сили;ринок праці; умови праці й виробниче середовище; соціальнезабезпечення; трудові відносини; робітнича освіта; права тру-дящих-мігрантів; МОП і міжнародний профспілковий рух.
Для реалізації технічних проектів МОП відряджує експертівта місії у відповідні країни.
Дослідницька діяльність МОП виявляється в підготовціоглядів ситуації в сфері праці в окремих країнах і регіонах, ваналізі галузевих і регіональних проблем праці; в оцінюваннітенденцій соціально-економічного розвитку. МОП публікуєогляди, видає бюлетені з питань трудових відносин.
Організаційна структура:
Міжнародна конференція праці;
Адміністративна рада;
Міжнародне бюро праці (секретаріат).
Міжнародна конференція праці - вищий орган. Кожна
країна на її сесіях представлена чотирма делегатами: два - відуряду, один - від підприємців, один - від трудівників. Конфе-ренція розробляє конвенції й рекомендації з питань праці; впорядку контролю розглядає доповіді держав про застосуван-ня ратифікованих конвенцій; затверджує програму й бюджеторганізації.
В межах тристоронньої структури представників робото-давці й трудящі є соціальними партнерами; МОП сприяєсоціальному діалогу між профспілками й роботодавцями прирозробленні національної політики із соціальних та еко-номічних питань.
Кожні два роки Конференція приймає дворічну програмудіяльності й бюджет МОП, який фінансується державами-членами. Конференція є також міжнародним форумом, на яко-му обговорюються трудові й соціальні проблеми, що маютьсвітове значення.
Адміністративна рада - виконавчий орган. Вона скла-дається з 56 членів (28 - представники урядів, по 14 - відпідприємців і трудівників). Із загальної кількості 10 місць вурядовій групі резервується для десяти найрозвинутішихкраїн (серед них і Росія).
Міжнародне бюро праці готує документацію, збирає й по-ширює інформацію, здійснює дослідження, організує наради.
Секретаріат МОП, дослідницький центр і видавництвознаходяться в Женеві. Адміністрація й управління здійсню-ються через регіональні, обласні й галузеві бюро, які існують убільше ніж у 40 країнах. Адміністративній раді і Бюро допомо-гають тристоронні комітети, які охоплюють основні галузіпромисловості. Рада і Бюро користуються також послугамикомітетів експертів з таких питань:
професійна підготовка;
розвиток управління;
техніка безпеки й охорона праці;
трудові відносини;
навчання трудящих.
Держави-члени МОП періодично проводять регіональнінаради для вивчення питань з регулювання трудових відносину тих чи інших регіонах
6.2. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури — ЮНЕСКО (United NationalEducational, Scientific and Cultural Organization — UNESCO)
ЮНЕСКО заснована в 1946 р. До неї входять 183 держави-члени, серед них і Україна. В середині 80-х років США і ВеликаБританія вийшли з організації, звинувативши її в "надмірнійполітизації". Штаб-квартира знаходиться в Парижі.
Головна мета ЮНЕСКО - сприяти зміцненню миру йбезпеки через розвиток міжнародного співробітництва в галузіосвіти, науки й культури. Цілі організації: поглиблювати поро-зуміння за допомогою засобів масової інформації; розвиватинародну освіту й поширювати культуру; зберігати,поглиблювати й поширювати знання.
Функції ЮНЕСКО: розробляти й здійсненювати соціаль-ниі програми; організовувати світові конференції з проблемосвіти, науки й культури; охороняти пам'ятки історії й культу-ри; здійснювати публікації з питань освіти й культури.
Розробка й здійснення програм - одна з головних формдіяльності ЮНЕСКО. Найважливіші програми:
програма ліквідації неписемності;
програма технічної допомоги;
програма "Наука, технологія й суспільство";
програма "Людина й біосфера" (Man and Biosphere" -MAB);
загальна програма інформації;
міжнародна програма розвитку комунікацій;
програма "Початкова освіта для всіх";
програма перекладів ЮНЕСКО (переклад найсла-ветніших творів світової літератури) тощо.
Великого значення надає ЮНЕСКО поширенню інфор-мації з питань освіти, науки й культури. В 1978 р. була прий-нята Декларація про вклад засобів масової інформації в спра-ву зміцнення миру, розвиток прав людини. Велика групакраїн, що розвиваються, і соціалістичних країн звинуватилазахідні країни в "інформаційному імперіалізмі й колоніалізмі"й почала кампанію за утворення "нового міжнародного інфор-маційного порядку". Саме це й стало привідом для виходуСША й Великої Британії з ЮНЕСКО; цей акт негативно по-значився на діяльності організації, оскільки вона позбуласячленів, що давали найбільші внески до її бюджету.
Основні сфери діяльності ЮНЕСКО:
виховання;
наука;
культура;
комунікації;
соціальні науки й розвиток;
мир і права людини.
Значна робота здійснюється з охорони пам'яток історії йкультури; ЮНЕСКО взято під охорону понад 300 пам'ятоксвітового значення, серед них і "Софію Київську". Кожні двароки ЮНЕСКО складає перелік пам'ятних дат, присвяченихвидатним особам та історичним подіям у сфері освіти, науки,культури й комунікацій.
Організаційна структура ЮНЕСКО:
Генеральна конференція;
Виконавча рада;
Національні комісії;
Регіональні бюро;
Секретаріат.
Генеральна конференція - вищий орган ЮНЕСКО, скла-дається з представників усіх країн-членів, що мають по одно-му голосу. Конференція визначає цілі й програму діяльностіЮНЕСКО, скликає міжурядові конференції з питань освіти,природничих і гуманітарних наук, поширення загальнихзнань, обирає генерального директора.
Виконавча рада складається з 51 члена, які обираються запринципом географічної справедливості (з них 4 місця - длякраїн Східної Європи). Членами Ради повинні бути особи,компетентні в галузі мистецтва, літератури, науки, освіти й по-ширення знань, авторитетні кожен у своїй галузі. Виконавчарада готує порядок денний Генеральної конференції, розроб-ляє бюджет, реалізує рішення, прийняті Конференцією.
Національні комісії координують роботу ЮНЕСКО звідповідними урядовими органами країн-членів. Вони кон-сультують уряди, інформують громадськість про програмиЮНЕСКО.
Регіональні бюро (їх близько 50) підтримують зв'язокЮНЕСКО з регіонами, на які розгалужені держави-члени.
Секретаріат здійснює адміністративну роботу. Він скла-дається з департаментів: виховання, природничі науки, соціальній гуманітарні науки, культура, комунікація, інформація й інфор-матика. Секретаріат очолює Генеральний директор.
ЮНЕСКО підпорядковані міжнародні комісії з питаньосвіти, науки й культури. Серед них:
Міжнародна комісія з історії наукового й культурногорозвитку людства;
Міжнародна океанографічна комісія;
Комісія з культури й розвитку;
Міжнародна комісія з питань освіти в ХХІ ст.
В м. Гамбурзі функціонує Інститут ЮНЕСКО з питаньвиховання.
Щомісяця виходить журнал "Кур'єр ЮНЕСКО", щомістить, зокрема, багато цікавих даних про культуру народівсвіту
6.3. Всесвітня туристська організація — ВТО(World Tourism Organization — WTO)
Всесвітня туристська організація заснована в 1975 р.; вонастала спадкоємницею утворених ще в 1925 р. "Офіційних ор-ганізацій з пропаганди туризму". Має особливий статус у сис-темі ООН. Включення ВТО до групи організацій соціальноїсфери пояснюється тим, що туризм - форма відпочинку лю-дей. До організації входить 130 дійсних членів, серед них Ук-раїни поки що немає. Штаб-квартира знаходиться в столиціІспанії - Мадриді.
Головна мета ВТО - розвивати міжнародний туризм якзасіб, що сприяє економічному розвитку, зміцненню миру йпорозумінню між народами. Особливої уваги надається роз-витку туризму в країнах, що розвиваються.
Функції ВТО:
надання консультацій країнам-членам в галузі туризму(складання планів і проектів; розроблення техніко-еко-номічних обгрунтувань; передача технологій);
співробітництво між країнами в галузі охоронидовкілля;
сприяння підвищенню якості послуг у сфері туризму;
підготовка кадрів для туристського бізнесу;
інформаційна діяльність (збирання, аналіз і поширен-ня інформацій про розвиток туризму в країнах ірегіонах).
Організаційна структура ВТО:
Генеральна асамблея;
Виконавча рада;
Секретаріат.
Генеральна асамблея - вищий орган ВТО, складається зпредставників дійсних членів організацій. Обговорює найваж-ливіші проблеми розвитку світового туризму, ухвалюєвідповідні резолюції, приймає декларації, в яких містяться ос-новні принципи туристської діяльності.
Виконавча рада складається з 25 членів. Вона аналізує ро-боту ВТО, розробляє пропозиції для Генеральної асамблеї. Вскладі Ради є допоміжні органи: Технічний комітет з програмі координації; Бюджетно-фінансовий комітет; Комітет спри-яння; Статистичний комітет; Комітет експертів з питань без-пеки й охорони туристів.
Секретаріат виконує адміністративні функції. Йогоочолює Генеральний секретар, який керує роботою з вико-нання резолюцій і рішень, прийнятих Асамблеєю й Радою, по-дає Раді доповіді й звіти про діяльність ВТО, проекти програмі бюджету.
ВТО публікує довідник "WTO News and InformationBulletin".
Питання для самоконтролю
Якими є критерії для віднесення міжнародної ор-ганізації до групи регулюючих у сфері соціальнихвідносин?
У чому полягає головна мета МОП?
У чому полягає принцип тристороннього представ-ництва держави-члена МОП?
Які стратегічні цілі має МОП?
У чому полягає суть конвенцій МОП?
Які положення передбачені в конвенціях і рекомен-даціях МОП відносно мігрантів?
Які функції виконує Міжнародна конференція праці?
Які цілі ставить перед собою ЮНЕСКО?
Назвіть найважливіші програми ЮНЕСКО.
10. У чому полягає головна мета Всесвітньої туристськоїорганізації організації
\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\
Дата добавления: 2015-09-09; просмотров: 187 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|