Читайте также:
|
вою назву й сучасну цілеспрямованість ОЕСР здобула в1960 р. Вона стала спадкоємицею Організації європейськогоекономічного співробітництва (ОЄЕС), що була утворена в1948 р. для сприяння реалізації "плану Маршалла". Нага-даємо, що цей план був спрямований на економічну допомогуСША країнам Європи, що постраждали внаслідок світовоївійни. За відомих політичних обставин "планом Маршалла"були охоплені тільки західноєвропейські країни. Вже до сере-дини 50-х років план практично було виконано, Західна Євро-па не тільки відновила зруйноване господарство, а й перевер-шила довоєнний рівень. Більше того, найбільші країни цьогорегіону - ФРН, Франція, Велика Британія, Італія - за дея-кими економічними показниками наблизилися до США і немали вже колишньої потреби в допомозі з боку США й Кана-ди. Вони вже самі були здатні на економічну допомогу меншрозвинутим країнам.
В цих умовах мета організації змінилася. Із регіональноїорганізації, якою, по суті, була ОЄЕС, нове об'єднання пере-творилося на організацію глобального типу, яке об'єднує най-могутніші в економічному (та й у політичному) відношеннікраїни світу. Нині ОЕСР - своєрідний клуб найбагатших дер-жав. "Перепусткою" до цього клубу є: розвинуті ринкові відно-сини, високий рівень життя, демократизація країни. Якщо но-ва країна входить до ОЕСР, то це означає, що вона вже нале-жить до типу економічно розвинутих країн. Правда, ставитизнак тотожності між ОЕСР і групою розвинутих країн, мабуть,не зовсім варто, бо є винятки, проякі йтиметься трохи нижче.ОЕСР складається з 29 країн-членів:
| США | Швейцарія | Австрія |
| Японія | Нідерланди | Фінляндія |
| Німеччина | Бельгія | Нова Зеландія |
| Франція | Люксембург | Туреччина |
| Велика Британія | Португалія | Мексика |
| Італія | Греція | Республіка Корея |
| Іспанія | Норвегія | Польща |
| Канада | Данія | Угорщина |
| Австралія | Ірландія | Чехія |
| Швеція | Ісландія |
У роботі ОЕСР бере участь також Європейський Союз направах колективного члена.
Деякі пояснення щодо складу організації. Усі західноєвро-пейські країни (включаючи Туреччину) стали її членами якотримувачі допомоги за "планом Маршалла". США, Канада,Австралія й Нова Зеландія за цим самим планом виступали як"донори". Японія увійшла до "клубу" згодом як високорозви-нута держава. Щодо Мексики й Республіки Корея, то це, за ти-пологією, поки що нові індустріальні держави, правда, з висо-кими темпами розвитку. Польща, Угорщина й Чехія сталичленами ОЕСР наприкінці 90-х років як країни, що виявилинайвищий рівень економічних перетворень серед країн з пе-рехідною економікою. Останні шість країн у наведеному спис-ку поступаються за рівнем економічного розвитку рештічленів ОЕСР; ось чому їх поки ще не можна повністю зараху-вати до типологічної групи розвинутих держав. Але їх членст-во в ОЕСР визначає перспективу подальшого розвитку. Роз-ширення складу членів ОЕСР означає, що поступово ця ор-ганізація втрачає свою напівзакритість і стає дійсно глобаль-ною. Участь в ОЕСР відкриває для країни-члена великі мож-ливості для рівного співробітництва з найбагатшими держава-ми.
Основна мета ОЕСР:
сприяння стійкому розвитку світової економіки;
забезпечення високого рівня економічного зростання,зайнятості й добробуту в країнах-членах;
забезпечення фінансової стабільності як у країнах-чле-нах, так і в усьому світі;
сприяння розширенню світової торгівлі на багатосто-ронній недискримінаційній основі згідно з міжнарод-ними обов'язками;
лібералізація руху капіталів;
сприяння ефективному використанню економічних ре-сурсів;
заохочення досліджень і професійної підготовки в га-лузі науки й техніки;
сприяння економічному розвитку країн, що розвива-ються.
Ми бачимо, що цілі ОЕСР виходять за суто корпоративнімежі й мають глобальну спрямованість. Це означає, що метоюзасновників ОЕСР є організація, яка координує й регулюєміжнародні зв'язки на великому світовому просторі. Такимчином, ОЕСР набуває рис ООН, дублює її функції в сфері еко-номіки. Проте дієвість її заходів вища, враховуючи політичнумонолітність країн-членів і потужні важелі економічноговпливу. Рішення, що приймає ОЕСР, беруться до уваги прирозгляданні відповідних проблем економічними органамиООН.
Організаційно-функціональна структура. ОЕСР скла-дається з п'яти головних органів, двох автономних органів(агентств), Центру досліджень у галузі освіти й Центру роз-витку ОЕСР, а також численних комітетів, робочих груп та ек-спертних комісій (їх понад 200).
Головні органи ОЕСР:
Рада.
Виконавчий комітет.
Комітет сприяння розвитку (КСР).
Секретаріат.
Центр із співробітництва з європейськими країнами зперехідною економікою.
Рада - вищий орган ОЕСР. Вона складається з представ-ників країн-членів. На своїх засіданнях Рада розглядає карди-нальні питання економічної політики. Залежно від змісту пи-тання, що обговорюється, Рада збирається раз на рік на рівніміністрів фінансів або економіки, торгівлі, закордонних справ.Звичайні засідання відбуваються двічі на місяць на рівніпостійних представників. Рішення приймаються консенсусом,вони обов'язкові для держав-членів. До речі, це відрізняєОЕСР від економічних органів ООН, де рішення здебільшогорекомендаційні. Обов'язковість виконання рішень підвищуєдієвість ОЕСР.
Виконавчий комітет здійснює оперативні й контролюючіфункції, готує засідання Ради. Він складається із 14 членів. Зних 7 - постійні члени (від США, Японії, Німеччини, Франції,Великої Британії, Італії, Канади), а 7 щороку призначаютьсяза ротаційним принципом. Для обговорення питань утворенотакож Виконавчий комітет в особливому складі, до якого вхо-дять вищі посадові особи держав-членів.
Комітет сприяння розвитку (КСР) розробляє програмирозвитку країн-членів ОЕСР, а також допомоги країнам, щорозвиваються, й країнам з перехідною економікою. Він визна-чає обсяг ресурсів, необхідних для підйому економіки, бороть-би із злиденністю в найменш розвинутих країнах. У 1993 р.Комітет прийняв рішення, згідно з якими допомога, що вхо-дить до поняття "офіційна допомога розвитку", поширюєтьсяй на країни Центральної та Східної Європи.
Центр із співробітництва з європейськими країнами з пе-рехідною економікою було засновано в 1990 р., коли карди-нальні соціально-економічні зрушення в соціалістичнихкраїнах ставали реальністю. Метф Центру: координуватиспівробітництво ОЕСР з цією групою країн у галузі еко-номічної й соціальної політики; надавати технічну допомогу;
організовувати програми розвитку й контролювати їх вико-нання.
Країни, що співробітничають із Центром, поділяються надві групи. Перша група складається з Албанії, Болгарії, Казах-стану, Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Словаччини, Словенії,Монголії, Росії та України. Для цієї групи діє регулярна про-грама допомоги. Друга група складається із країн (переважноЦентральної Європи), які швидше всього йдуть шляхом ре-формування економіки. З цієї групи три держави (Польща,Чехія й Угорщина) вже стали членами ОЕСР.
Центр здійснює підготовку фахівців з таких галузей: кон-куренція, ринок праці, соціальна політика, банківська справа,фінансова система, оподаткування, торгівля, інвестиції, про-мисловість, сільське господарство, енергетика, освіта, навко-лишнє середовище, статистика[12]. Форма підготовки кадрів -семінари, практикуми, технічні місії та ін. Фахівці, що одержа-ли підготовку через Центр, краще адаптуються до нових еко-номічних реалій і здатні ефективніше здійснювати реформу-вання національної економіки.
Секретаріат ОЕСР складається з 13 директоратів, щовідають основними комітетами: економіка; статистика; навко-лишнє середовище; співробітництво в галузі розвитку;торгівля; фінанси; податки й підприємництво; наука, техно-логія й промисловість; інформатика й комунікація; бюджет іфінанси; адміністрація й персонал.
Секретаріат очолює генеральний секретар, якого призна-чає Рада на 5 років. Секретаріат виконує повсякденну опера-тивну роботу, забезпечує діяльність Ради й Виконавчогокомітету.
До складу ОЕСР входять комітети, що здійснюють коор-динаційну роботу в широкому діапазоні економічних проблем.Вони утворені за галузевим принципом (схема 4.1). Ось лишедеякі з них:
з морського транспорту;
з міжнародних інвестицій та багатонаціональнихпідприємств;
з енергетичної політики;
з промисловості;
з наукової й технічної політики;
з політики в галузі інформації;
в справах освіти;
з питань робочої сили й соціальної політики;
з питань державного управління;
з охорони довкілля;
із сільського господарства та ін.
Склад комітетів відповідає аналогічним міністерствам івідомствам, які є в урядових структурах держав-членів.
Система ОЕСР включає два автономні органи - Міжна-родну енергетичну агенцію (МЕА) та Агенцію з ядерноїенергії (АЯЕ). Ці агенції є форумом для обговорення енерге-тичних проблем, що постають перед членами ОЕСР. До-кладніше про їх діяльність йдеться в розділі 5.
Серед допоміжних органів ОЕСР слід виокремити два на-уково-дослідні центри.
Центр досліджень і новацій у галузі освіти (ЦДНО) утво-рено в 1968 р. для сприяння науковим дослідженням у сферіосвіти з метою її програмного розвитку. Центр розробляє й ап-робує нові методи й моделі освіти, розповсюджує інформаціюпро новітні системи навчання.
Центр розвитку ОЕСР аналізує й узагальнює досвід пророзробку й впровадження в життя економічних ідей, еко-номічної політики з метою підвищення ефективності уп-равління економікою, надання нового імпульсу розвитку на-родного господарства країн-членів. Цей досвід і знання Центрнадає в розпорядження також країнам, що розвиваються.Центр має бібліотеку, яка містить роботи з економічних ісоціальних проблем країн, що розвиваються.
Дата добавления: 2015-09-09; просмотров: 120 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |