Читайте также:
|
Як уже зазначалося, першими міжнародними ор-ганізаціями можна вважати (з певною мірою умовності) воєнні союзи держав, історія яких сягає в глибоку давнину.
Щодо організацій економічного характеру, то одним з най-давніших прикладів можна вважати Ганзу - політичний і тор-говельний союз північно-німецьких міст, який існував уХІV-ХVП ст. Центром Ганзи був Любек; її факторії розміщу-вались у Новгороді, Лондоні, Берліні, Брюгге. Ця організація об'єднала майже сто міст. її функціями були: спорядження й охорона торговельних експедицій, утворення торговельних факторій у найважливіших містах, переважно в балтійськихкраїнах, одержання всіляких торговельних привілеїв,уніфікація торговельного права. Таким чином, головною ме-тою Ганзи був захист інтересів купецтва, яке здійснювало своїоперації в цьому регіоні.
Ганзейські купці торгували переважно хлібом, а також ху-тром, шкірою, льоном, воском, медом, сукнами, винами,залізними виробами. Кожний купець був абсолютно са-мостійним і незалежним у своїх торговельних операціях, алезнаходився під захистом організації. Тривалий строк існуван-ня Ганзи свідчить про ефективність її діяльності.
Іншим, пізнішим, прикладом утворення міжнародної ор-ганізації для вирішення економічних проблем був Німецький митний союз, заснований у 1834 р. На цей час Німеччина яв-ляла собою конгломерат десятків дрібних князівств, кожне зяких мало свою грошову одиницю, свою митну політику, сис-тему мір і вагів, що дуже утрудняло торгівлю між ними і несприяло об'єднанню в цілісну державу. Митний союз об'єднав18 німецьких держав, головною з яких була Пруссія. Всере-дині союзу скасовувались митні тарифи, проте встановлюва-лись протекціоністські тарифи щодо третіх країн. Це значнопослабило іноземну конкуренцію, особливо збоку Англії. Хо-ча Митний союз не вирішив усіх проблем (північні князівства,що відали морською торгівлею, не увійшли до нього), все ж та-ки він дав відчутний поштовх економічному, а згодом іполітичному об'єднанню Німеччини.
Проте ці (й деякі подібні) організації, що існували до сере-дини ХІХ ст., ще не утворили міжнародної системи. Вони існу-вали відокремлено одна від одної, без взаємних функціональ-них зв'язків і не спричинили істотного впливу на світовий роз-виток економічних чи політичних відносин. Можна вважати,що організації типу Німецького митного союзу певною міроюстали моделлю, прототипом для пізніших міжнародних ор-ганізаційних утворень на основі економічної інтеграції.
Початок формування цілісної системи міжнародних ор-ганізацій припадає приблизно на середину ХІХ ст. Відтоді йдо нашого часу можна виокремити такі
основні етапи розвит-ку системи:
1етап (середина ХІХ - середина 40-х років ХХ ст.) - ста-новлення системи міжнародних організацій;
2 етап (середина 40-х - кінець 50-х років ХХ ст.) - форму-вання системи Об'єднаних Націй;
Ш етап (кінець 50-х - кінець 80-х років) - активізаціяпроцесу утворення й поширення міжнародних регіональнихорганізацій;
W етап (з початку 90-х років) - відновлення єдиноїсистеми міжнародних економічних відносин.
Ця схема дещо умовна, оскільки чіткі межі між етапами накреслити неможливо. Так, регіональні організації виникалище в 40-х роках (наприклад РЕВ). Проте кожний з етапів ха-рактеризується найтиповішим аспектом розвитку системи, то-му її виокремлення цілком виправдане.
Простежимо основні віхи на шляху утворення міжнарод-них організацій.
Дата добавления: 2015-09-09; просмотров: 160 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |