Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стан науки та мистецтва.

Читайте также:
  1. C.) ... воспитания - прерогатива государства, которая под влиянием науки и общества формирует ее как главный компонент педагогической работы
  2. Административно-правовая организация в сфере образования и науки.
  3. Атомизм демокрита, его значение для науки
  4. Билет 1 Предмет, задачи и методы дошкольной педагогики как науки.
  5. В дореволюционный период отечественная ТГП занимала передовые позиции и не отставала от зарубежной науки в разработке идеи правового государства и отдельных ее положений.
  6. В истории экономической науки
  7. В Уфе пройдут Дни образования, науки и карьеры
  8. Ведущие отрасли психологической науки.
  9. Вестник Томского гос. пед. ун-та. Гуманитарные науки (Филология). Вып. 3 (47). Томск, 2005. – С. 96 –100.
  10. Взаимодействие экономической науки и хозяйственной практики как один из главных принципов экономики.

1. Основні напрями в розвитку культури. Культурно - освітня діяльність за УНР та Української Держави (гетьманату).

Визвольна боротьба 1917—1921 рр. відкрила нову сторінку в культурі України. Крах Російської імперії з її багатовіковою централізаторською і русифікаторською політикою, боротьба за створення суверенної Української держави, глибокі соціально-економічні зрушення і пов'язаний з цим духовний підйом у суспільстві, що виявився в усіх сферах культурного життя — усе це позначилося на культурному житті.

1917—1921 рр. відзначені докорінним реформуванням системи освіти. Зусиллями Центральної Ради в короткі терміни на приватні і громадські кошти було відкрито 53 українські гімназії, складено навчальні програми для шкіл, розроблено план українізації освіти. Ті ж самі проблеми вирішувала і гетьманська влада.

Діяльність щодо відродження української культури розпочала Центральна Рада, однак короткий термін існування УНР ці спроби не дали бажаних результатів. З початком визвольних змагань активізували свою діяльність осередки “Просвіти”, що сприяли поширенню освіти на селі, організовували бібліотеки, хорові колективи, драмгуртки. За період з 1917 по 21 р. їх кількість зросла з 952 до 4227.

У березні 1917 р. з ініціативи М.Грушевського Українське наукове товариство почало розробляти статут Української академії наук. Воєнні дії зупинили підготовчі роботи. Політичні зміни у сфері культури відбувались за часів Скоропадського 1918 р. Головними здобутками були:

1) створення Української Академії наук (1918 р.) на чолі з Вернадським ( з відділення Рос. АН);

2) створення 150 українських шкіл (для незаможних – стипендія);

3) вивчення українознавчих предметів в школах;

4) відкрито 2 університети ( у Києві і Кам’янець-Подільську);

5) у серпні 1918 р. – відкриття Національної бібліотеки України;

6) відкрито Державний архів України, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей та національний театр:

2. Культурно – освітня політика більшовиків.

Культурна діяльність більшовиків була суперечливою. Були мінуси і плюси:

1)не визнавали роль церкви, велася антицерковна пропаганда;

2)в школах викинули багато предметів, всі інші викладалися з точки зору комуністичних ідей;

3)положення про єдину трудову школу УСРР вводило обов’язкове навчання з 7 до 16 років;

4)почалася грандіозна кампанія по боротьбі з неписьменністю (лікнеп). Вже у 1920 р. кількість письменних дорослих зросла вдвічі і досягла 52%;

5) взагалі нова радянська влада дещо презирливо ставилася до досягнень гуманітарної дореволюційної культури. Її називали “буржуйською”, непролетарською.

Основна увага приділялась упровадженню безкоштовної освіти, боротьбі з неписьменністю дорослих. Із цією метою було створено систему спеціальних шкіл. Це дало змогу до 1920 р. збільшити кількість грамотних з 28 до 52 %. Більшовики реформували і систему вищої освіти. Замість університетів були створені інститути Червоної професури. Був збільшений доступ для вступу у вищі навчальні заклади вихідців із робітників та селян. Оскільки не всі вони мали відповідну підготовку, було створено систему робітничих факультетів (робітфаків), що мала заповнити прогалини у знаннях вступників до вищих навчальних закладів.




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 4 | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | <== 15 ==> | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2023 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав